Роман (один).Батько кудись поїхали з кумом, мати пішли до сусіди, а я оце випровадив робітників пасти воли і забіг на часинку, щоб на самоті пожартувать з Мотрею, а її нема, певно, на огороді або з матір’ю пішла… Ну, вже це хазяйство допіка, нема тобі пресвітлої години, раз у раз як у горшку кипить. От любимось з Мотрею, а через хазяйство нема часу і побалакать, поспівать любенько вкупці. Тепер ми вже й заручені, а волі нема. Де ж вона? Дать би їй звістку, що я тут, а то мати надійдуть, то так замір і пропаде, не поженихаємося і сьогодня! (Співає.)

Поламалась поличка у плузі,
Та чогось моє та серденько в тузі.

(Співаючи, виходить в сіни і співа дужче.)

А чи мені поличку латати,
А чи до дівчини на всю ніч чухрати.

(Вертається хутко в хату і присіда за дверима.)Іде! В хаті темно, схватю, обніму і поцілую, що вона скаже.
Входить Гершко. Роман кидається на нього, обнімає і цілує.

Гершко і Роман.
Гершко.Гвулт! Рятуйте! Розбійник!…
Роман (випускає Гершка).Тю! Бий його сила божа! Жида поцілував замість Мотрі…
Гершко (одмахується шапкою).Не подході, уб’ю! Гвулт! Рятуйте!
Роман.Та цитьте, ради бога, який тут розбійник? Це я, хазяйський син!
Гершко.Не подход!! У меня рівільвер… вот, слішиш, звьол курок (щовкає язиком),буду стрілять.
Входе Мотря з свічкою.

Ті ж і Мотря.
Мотря.Що тут за гвалт?
Гершко.Хотів мене задавить… у мене п’ятсот рублей чужіх дєнєг, протестуюсь…
Роман.Та чи ви не сказились, господин єврей, чи з переляку не знаєте, що язик плеще! Я… я… чорт ного знає, що йому сказать… Я пошуткував,,я тутешній, я син Герасимів.
Гершко.Ви син?
Роман.Єй-богу, син!
Мотря.Авжеж, син! Чого ви репетували не своїм голосом?
Роман (тихо).Та я думав, що ти увійшла, кинувся на нього і обняв.
Мотря, посварившись на нього пальцем, вийшла.
Гершко.Ой боже мій! Як ви мене перелякали, дайте води напиться.
Роман (дає кружку).Вибачайте, я думав, що то Клим, наш робітник, увійшов, я не хотів вас лякать…
Гершко (напившись води).Дай господи, щоб ето минулось благополучно, а єслі ви мені растроїлі нерви, то будіте меня возіть на свой счот на ліманє.
Роман.Оце лихо! Якби ж’я вас ударив, а то поцілував.
Гершко.Я думав, що.ви мене кусаєте і хотітє мєнє перекусивать горло… Ох! Где отєц?
Роман.Поїхали кудись.
Гершко.Це погане діло.
Роман.А що там трапилось? Скажіть мені.
Гершко.Мені нужно бачиться з батьком… Одначе не забудьте сказать йому, що бил Гершко Маюфес, нащот землі, пусть завтра батько будет у Смоквипова з грішми, в обідню пору, і я там буду, — бо ми потеряем землю. Жолудь з рук вирве.
Роман.Добре, скажу.
Входе Копач.

Ті ж і Копач.
Копач.Здоровенькі були! (Побачивши жида.)А-а!

Перед паном Хведором
Ходить жид ходором,
І задком-передком
Перед паном Хведорком.

Хе-хе-хе!
Гершко.Господін, што вам от мінє завгодно, я нікакого Хведора не знаю.
Копач (грізно).Де цимбали? Грай, псявіро!
Гершко.Какіє там цимбали? Чого ви чіпляєтесь? Іграйтє сєбє, єжелі ви музикант.
Копач (до Романа).

Аж корчма трясеться,
Вальса ляхи оддирають та мазура.

(До жида.)

А жид пляше та нищечком:
«Шляхетська натура!»

Гершко.Я вас не понімаю, говорітє сібе, сколько угодно.
Копач.Хе-хе-хе! Де тобі понімать? Це стихи Шевченка. Хочеш, прочитаю всі напам’ять.
Гершко.Не нужно міні ніяких ваших стіхей. (До Романа.)Скажіть же отцу, щоб завтра був у Смоквинова непременно, бо програє діло, с тем до свіданья. (Іде.)
Копач.Слухай, як тебе?
Гершко.Я до вас ні маю нікакого прікосновєнія, і нам нечего рекомендоваться. (Виходить.)
Копач (вслід).

Жид мудрує, як би кого надуть,
А як надує, зараз простує на другий путь.
Тим він живе, тим він і дише,
Що повсякчас векселя пише.

Чув? Це мої стихи. У мене, брат, цього матеріялу на воза не забереш. Тридцять літ меж людьми живу — знаю, хто чим дише… Опит — велікоє діло. От засяду зимою і напишу комедію малоросійську:

Еней був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак…

Ха-ха-ха! Чув? Тепер всі пишуть: крадуть у других і видають за своє, а як я напишу, то буде сама правда, потому бачу все, як на долоні. От тілько немає часу тепер, треба деякі діла покінчить. Особливо тут є один предмет на Боковеньці… не тим голова забита. Слухай, Роман! Цеп предмет не дає мені спокою ні вдень, ні вночі; я хочу побалакать з тобою. Не думай собі, що я так дурно по світу ходжу… ні… Та якби я хотів, то й зараз би доказав. Мені тілько засісти, то змаху напишу — що завгодно… Тілько не до того мені. Хочеш пристать до мене в компанію?
Роман.Писать що, чи як? Я до цього не зроден.
Копач.Ні! Що там писать, чортзна-що, писать! Я й сам напишу змаху що завгодно. Хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно? Це пустяк, одно баловство. Хочеш гроші мать?
Роман.Та де ж ми їх достанемо? Украдемо, чи як?
Копач.Оце! Яке ти сказав слово — украдемо! Боже борони! Ти собі цього не думай… Я, слава богу, вік прожив, а і тріски чужої не взяв! Спитай своїх, мене всі знають.
Роман.То яка-небудь комерція, чи що?
Копач.Тут пустяшная комерція: позич де-небудь рублів п’ятдесят, — тобі повірять, — і ми достанем силу грошей. Вір, це моя судьба, само провідєніє мені цей путь указує.
Роман.Може, фальшивих?
Копач.А-а! Який-бо ти! Ти все на лихе вернеш: викопаєм.
Роман.Щось ви давно їх копаєте, а ще нічого не викопали.
Копач.То все нічого не доказує. Іщіте — і обрящете! Сьогодня нема, завтра нема, післязавтра — міліон! Е! У мене опит. Оцей раз як не найду гроші — годі, кінець, амінь. Засяду десь і буду писать, все одно гроші, я за год напишу стілько, що й на воза не забереш. А тілько цей раз треба открить, треба, хоч кров з носа. Вік шукаю, а такого предмета не находив. Викопаємо — все пополам. Станеть і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік… Правда, ми ще не жонаті, хе-хе-хе! Ну, та це не штука, ще поспіємо. Ти тілько те вїзьми — які предмети: скала… та яка скала? Прямо шапка; балка так і балка так; клином сходяться до скали; на пригорку два копили, висічені оскардами; один показує на восток, другий — на запад; і посередині в землі одкопав кам’яну фигуру чоловіка, робота чудова, тож оскардами висічена. Як ти думаєш, хто б дурно наставив таких прикмет, га? Ото-то бо й є! От поїдемо, сам побачиш і тоді зразу згодишся. Я тебе люблю і хочу з тобою попробовать щастя.
Роман.Це ви мене дуже заохотили… Що ж, поїдемо, тілько щоб батько не знав.
Копач.Секрет, секрет! Отоді, як вивернемо червонців бочонків п’ять, тоді тілько скажемо. А є!… Є!… Душа моя чує, опит — велике діло!
Входять Параска і Мотря.
Поговоримо потім. Здравствуйте, Івановна!

Ті ж. Параска і Мотря.
Параска.Здрастуйте! А чом же ти, сину, не йдеш до волів?
Роман.Та забалакався, я зараз повечеряю та й піду.
Копач.А ви ще не вечеряли? Це добре діло, бо й я не вечеряв.
Параска.То ідіть же у ту хату, там вечеря стоїть на столі.
Копач.Альом, ле-козак! Та попоїмо, а потім ти до волів, а я в клуню на солому, можна?
Параска.А чому ні — спочивайте з богом.
Копач.Я не люблю, знаєте, там всяких нежностей: перин, подушек. Є солома — добре, а нема — кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проснувся, встав — встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув… Хе-хе-хе! (Вийшов.)
Роман.Скажете, мамо, батькові, що тут приїздив жид і сказав, щоб вони завтра були у Смоквинова в обідню пору з грішми, бо Жолудь землю перекуповує. (Вийшов.)

Параска і Мотря.
Параска.Добре. Іди ж, дочко, внось сюди з комори вечерю, а я трохи поприбираю.
Мотря пішла.
І що це старий задумав? Щось тут є, а що — не розберу. То не хотів у церкву коней давать, а то і сам поїхав, і цілу обідню стояв навколішках; то не хотів Мотрю сватать за Романа, то посватав; ніколи не гуляв, а то так добре випили з кумом; та все радіє чогось, веселий такий. І куди вони оце поїхали? Чи він кого привезе з собою, чи господь його знає? Звелів, щоб вечеря була готова, щоб ставні були зачинені, свічка поставлена на столі і щоб і ляльки тут не було. Аж страшно мені робиться од цих приборів, і слова тобі не скаже, що задумає робить…
Мотря вносе вечерю і ставить на столі, між іншими пляшками з горілкою, пироги і сметана.
Мотря.Хто це до нас сьогодня приїде?
Параска.Не знаю, я вже боялась старого розпитувать; доволі того, що він був веселий і згодився на ваше весілля. А сірники є?
Мотря.Є!
Параска.Ходім же.
Одчиняють двері, з другої хати виходять Копач і Роман.
Копач.Спасибі за вечерю! Тепер залізу на солому, як у пуховики.
Виходять; на кону яке врем’я пусто.

Входе тихо Герасим, а за ним Савка, несе на плечах здоровий мішок з кожі.
Герасим.Ідіть же ви, куме, розпряжіть коней і поставте їх біля фургона.
Савка.Ходім удвох.
Герасим.От тобі й маєш!… А хто ж буде біля грошей?
Савка.Хіба ж їх хто візьме тут?
Герасим.Е, куме, на гріх майстера нема! Краще я тут посидю — береженого і бог береже.
Савка.І одходить од грошей не хочеться, так би й держався за мішок. (Вийшов.)

Герасим сам. Світить свічку, засвітив, поставив, глянув на мішок, поцілував його.
Герасим.Отепер Пузир нехай скаже: голяк масті, чирва світить! Ще поміряємось — хто голяк. Він думає, що дуже розумний. Ні, братіку, — потягайся ще зо мною. Хе-хе-хе! Я не то що, я й жида сьогодня обманив; поки мішок розшили — дзвінок, він вийняв пачку, глянув я на неї — гроші… всередині колотиться, а сам думаю, як би його обманить; другий дзвінок — жид зашамотався, бере мішок, не дає… «Давай гроші», — каже. Слово за слово, а тут — третій; я тоді йому тиць замість п’ятьох та тілько три тисячі. Ха-ха-ха! Отак ушквар! А він, не лічивши, прямо в вагон.
Входе Параска.

Герасим і Параска.
Параска (тихо).Старий!
Герасим.Ой! (Кида свиту на мішок і заступа мішок спиною.)Ти чого, навіжена, сновигаєш? Хіба не я тобі велів, щоб тут і ляльки не було? Геть пішла!
Параска.Та не гвалтуй, божевільний! Я зараз піду. Тут діло дуже важне, таке, що треба тобі зараз сказать, бо щоб після гірше не вийшло.
Герасим.Яке там діло?
Параска.Жид прибігав до тебе…
Герасим.Який? Коли? Чи не скочив з поїзда?
Параска.Та з якого поїзда? Опам’ятайся, чого ти такий збентежений? Жид Гершко, що за землю Смоквинова з тобою балакав.
Герасим.Тьфу!! Ну?
Параска.Казав, щоб ти був в обідню пору у Смоквинова з грішми, бо Жолудь землю перекуповує.
Герасим (ненароком глянув на мішок).Ха-ха! Чорта лисого перекупе.
Параска.Що там ти привіз, чого ховаєшся від жінки? Покажи!
Герасим (несамовито підступи до неї).Я тебе попитаю! Я тобі покажу… я… я… тебе уб’ю… Я тебе задавлю, коли будеш лізти у вічі! Геть пішла!
Параска одступає за двері.
Параска.Тю, тю! Одсахнись… Єй-богу, з ним якась причина, — треба бути насторожі. (Вийшла.)

По материалам thelib.ru

До приходу радянської влади українська традиційна кухня являла собою різноманіття ситних та витончених страв, але наразі замість рецептів маємо борщ із міфів та кашу із знань

Про українські застільні традиції, історію страв, культуру харчування і питва, ми попросили розповісти кандидата історичних наук, завідуючу відділом культурологічних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства, автора книжки “Українське застілля” історика, Олену Брайченко, пише depo.ua.

ПИТИ ПО-УКРАЇНСЬКІ: Чому не їли йогурт, а пиво наливали навіть дітям

У період Київської Русі вживали багато слабоалкогольних зброджених напоїв: квас, мед, збитень. Тоді вся Європа, починаючи з дитячого віку, кожен день вживала алкоголь і це вважалося цілковитою нормою. Але не треба думати, що люди хотіли увесь час бути напідпитку – українці займалися землеробством, робота в полі вимагає багато сили, на одній моркві з яблучком багато не попрацюєш, а пиво, збитень були калорійними і ситними напоями, які давали енергію на увесь день.

Як вказує, у своїй книзі “Смаки раю” Вольфґанґ Шивельбуш, пиво, поряд з хлібом, становило суттєву поживу, до того як в Європу не завезли картоплю.

Справжня пиятика в Україні почалася із появою горілки. Достеменно відомо, що з другої половини ХІХ сторіччя горілка полонить все більшу кількість людей, особливо це стосується промислових районів – якщо в селах споживання горілки було регламентовано певними подіями (весілля, толока), кожен мешканець залежав від суспільної думки і пияків висміювали, то робітничі поселення, які утворювалися з тих же селян, були суцільним плацдармом пиятики. Тобто пити почали не лише до певної події, але й просто після робочого дня, отримавши зарплатню.

Із встановленням радянської влади виробляються нові традиції святкового, приуроченого до певної події пияцтва. З другої половини 20 сторіччя безліч колективних свят спонукають до спільного вживання алкоголю, практика “виставляння” за народження дитини, день народження, вихід на пенсію, купівлі нових меблів, проводи в армію, травневі свята, вручення першого паспорту, новосілля посилювали темпи вживання міцного алкоголю, але не сформувало культуру вживання. Під культурою я маю на увазі прагнення спілкуватися випиваючи, а не впиватися до білої гарячки.

І попри антиалкогольні кампанії та боротьбу з самогоноварінням у 1920-х, а потім і в 1980-х роках, обсяги вживання алкоголю не зменшувалися.

Боротьба з пияцтвом у 1980-х роках, набула химерних форм: з’являються плакати із закликами не вживати алкоголь, програми безалкогольних весіль. Спиртне пропонували замінити різними конкурсами, виступами самодіяльності (між іншим, ця частина весілля з усілякими конкурсами, переношуванням яйця в ложці, “лопанням” повітряних кульок животами та іншими екстравагантними розвагами міцно увійшла в практику і зберігається по сьогодні).

Громадяни відмовлятися від пиятики вперто не хотіли, переливали спиртне в самовари і чайники, прикидаючись, що п’ють чайок, і зрештою, боротьба з пияцтвом не принесла бажаних результатів, окрім бездумного нищення виноградників та висміювання самої кампанії в масах.

Кава. Існує міф, що українець Юрій Кульчицький відкрив у Європі першу кав’ярню, це не зовсім так. Він дійсно відкрив кав’ярню у Відні у 1683 році, яка стала дуже популярною, але вона не була першою. Підозрюю, що цей міф популярний тому, що саме на цей час припадає поширення кави у багатьох регіонах як напою серед різних верств суспільства. Тож українці познайомилися з кавою давно.

До радянського періоду кава була популярною на Заході України, який знаходився під впливом західноєвропейських модних тенденцій.

Старовинні фото львівських кав’ярень (джерело). У 1841 році географ-мандрівник Йоганн Коль дивувався кількості кав’ярень у Львові, стверджуючи, що місто має кращі та елегантніші кав’ярні, ніж його рідний Дрезден.

Центральна і Східна Україна віддавала перевагу чаю – культура чаювання прийшла на ці наші землі з Росії, але каву там теж пили. У щоденнику Володимира Вернадського, знаходимо опис його невеликого обіду на Харківському вокзалі в 1919 р. “Опоздали к обеду и в паштетной (кофе, сыр, масло, хлеб) истратили по 47,50”. Тож сто років тому каву пили навіть у привокзальних буфетах. Звісно, складно сказати про її якість…

В 20 сторіччі в Україні історія кави була складною. З встановленням радянської влади зникли приватні магазини, а постачання товарів залежало від державних важелів. Кава стала одним з тих продуктів, які зазвичай не купляли а “діставали”. В громадських закладах харчування те, що подавалося під виглядом кави, було на неї схоже ну дуже віддалено, наприклад, це міг бути житньо-цикорієвий напій.

Гарну каву, в роки пізнього союзу, можна було знайти в ресторанах, або ж придбати, часом, нелегально в спекулянтів. І тут справа була вже не в традиції пити каву і ходити на неї у гості, а в тому, що якщо ти її “дістав”, вона в тебе є – це демонструє твій клас, твої можливості та зв’язки. Тому культура вживання кави в нас лише формується зараз. Здається, що лише останні кілька років кава заполонила наші міста та села, ставши чимось більше ніж напоєм.

Кефір та йогурт наші пращури не вживали – це традиційні напої кочових народів, а українці пили молоко і кисляк, гуслянку. Багато їли киселів, ягідних, молочних. Поступово звичка вживати киселі зникла, останні десятиріччя їх варять та подають як ритуальну страву. Навіть існує такий жарт, що як подали на весіллі кисіль, то вже час йти до дому. Лишилася традиція подавати кисіль і як поминальну страву.

ЇСТИ ПО-УКРАЇНСЬКИ: Як пращури їли рибу і м’ясо і що нам потім згодовувала радянська міфологія

Найстародавнішими українськими стравами були зернові каші і хліб. До 15 сторіччя основу харчування українців становили зернові культури, дичина, багато риби – її засушували і на такій основі варили супи і юшки. Асортимент риби був широкий: короп, карась, осетрові, оселедець, лящ, лин, в’юн і сушили їх не на мотузці як тараньку зараз, а в печі. Це був тривалий, непростий процес – треба було висушити достатньо добре, щоб риба під час зберігання не згнила і в той час не пересушити. Подекуди рибу сушили аж до 20 сторіччя, поки цей спосіб зберігання не витіснили дешеві і доступні консерви.

М’ясо вудили, тобто закопчували, багато хто засолював м’ясо. Але тут треба пам’ятати про те, що з часів Київської Русі в українській культурі прижився християнський календар, що включав кілька постів. Дотримання посту сприяло тому, аби не зберігати довго м’ясні продукти – перед входженням у черговий піст все доїдали.

Піст не був еквівалентом голодування чи недоїдання адже постування не було в конфлікті з культурою харчування, в основі якої була велика кількість зернових культур. Тому у піст готували багато кашоподібних страв на основі пшона, пшениці, кукурудзи, гречки з додаванням бобових, грибів, капусти, сушених фруктів та ягід.

З 15 сторіччя, коли через великі географічні відкриття зазнав докорінних змін асортимент європейських столів, в Україні з’явилися основоположні культури, які становлять сьогоднішню національну українську кухню. Це соняшник, томати, картопля.

Сало. Існує думка, що свиняче сало як страва набуло популярності під час монголо-татарських набігів – це була можливість залишити собі хоч щось їстівне, бо мусульмани свинину не вживали і не забирали собі. Хоча в історичних джерелах знаходимо відомості, що і раніше багато вживали свинини, м’яса диких свиней. У Середньовіччі багато тримали свиней, їх відгодовували випасаючи в лісах, а коли різали, то зберігали сало: внутрішнє, підшкірне.

Точно відомо, що в Україні завжди були дуже популярні рідкі страви – далеко не кожна країна мала стільки. В нас це називалося варево, юшка, кулеші.

Основною гострою приправою був часник і хрін. Зелені в сучасному розумінні, тобто в якості салату не їли, але наприклад, в борщ додавали листочки кульбаби, дикий щавель, молоду кропиву, лободу. Використовувалося бурякове листя, яке могли як додавати до борщу так і начиняти, на зразок голубців.

На солодке була велика кількість киселеподібних страв, які сьогодні майже ніхто не готує. Наприклад кваша – це киселеподібна страва, яку готували на основі кислого рідкого тіста. І хоча сьогодні це втрачена страва, її готували до середини 20 сторіччя.

Зрозуміло, що знайти детальні рецепти 17 сторіччя дуже складно. Але наше уявлення про перелік страв, продуктів доповнюють архівні документи. Зокрема, в актових книгах міських та земських судів 16-17 сторіччя можна зустріти такий перелік вкраденого майна з маєтку. “… горщик масла, діжка солоних огірків, коробка крохмалю, м’ясо, сало, бодня маку, бодня черешень, а також приправи: перець, шафран, імбир“, або ще один перелік пограбованого маєтку 1577 р. “10 полтей свинного м’яса, сала, шість горщиків масла, п’ять кіп сирів, 10 кадок капусти, дві бочки червоного розсолу, 100 вінків цибулі”.

Авжеж, обкрадені могли наговорити, як в тому фільмі “Три магнитофона, три кинокамеры заграничных, три портсигара отечественных, куртка замшевая… три куртки…”. Тобто недовіряти ми можемо кількості, а не асортименту. Вказані переліки свідчать про те, що українці готували різноманітні страви, використовуючи дорогі приправи. У тих же актах знаходимо скаргу Степана Шолухи, який вказав, що в нього вкрали “30 фасок масла, 40 кіп овечих сирів, 30 простих сирів, багато в’яленої риби: лососів, осетрів, коропів, щук, лящів, угрів та іншої риби, 20 полтей солонини і 10 сала, 10 бочок сиченого меду, 10 бочок пива, прісний несичений мед, солод, 4 бочки оцту, а також два фунти шафрану, 10 фунтів перцю, півкаменя кмину, півкаменя рису, півкаменя імбиру, квіти мускату та ще іншого каменя немало” – всі ці дані взяті зі збірника “Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів” (2014)

Такий перелік запасів, був доступний небагатьом. Та попри це наголошую – історія української кулінарії – не перелік бідних селянських страв.

Говорячи про традиційний стіл українців, треба розмежовувати меню селян та міщан, які до приходу радянської влади дуже відрізнялися за кількістю страв, асортиментом, способом сервірування. Проте є страви, які були на столі майже у всіх: борщ, домашня ковбаса, вареники, хліб, голубці, завиванці.

Безумовно, що сільська кухня була більш калорійна і менше зазнавала змін. Українські міста були багатонаціональні, це впливало на асортимент страв, способи приготування. Крім цього, міста, до приходу радянської влади, знаходилися під впливом європейської культури. Приміром у Києві в 19 сторіччі була дуже розвинута мережа ресторанів, з Петербурга потрапляли газети з модами і французькими стравами, рекомендаціями як правильно приймати гостей. Жінки старанно вивчали, коли треба подавати чай, як сервірувати стіл і навіть якого типу печиво треба подавати, наприклад, до чаювання о п’ятій вечора. Ресторани не припиняли свою роботу і в роки Першої світової війни, та після, аж поки радянська влада не націоналізувала всі приватні установи. У своїх спогадах, в київському щоденнику Дмитро Донцов неодноразово згадує про зустрічі та банкети в ресторанах Києва, попри те що на околицях були чутні постріли з гармат.

Загалом кухня міст була доволі витонченою і різноманітною. Наприклад, українка Осипа Заклинська, яка була вчителькою і жила в містечку на Львівщині, в 1928 році видала книжку “Нова кухня вітамінова. Записки із старого креденсу”, де вона пропонує “звичні рецепти, прості в приготуванні”. Серед тих звичних і простих рецептів – різноманітні паштети, суп-пюре, більше десяти способів приготування домашньої птиці, салати та навіть юшка із зварених устриць.

З приходом радянської влади в нас було сформоване уявлення про те, що раніше в українців була мінімальна культура споживання продуктів, що їли дуже просто, бідно. Якраз масово недоїдати почали з приходом радянської влади. Такий міф витворився не випадково. Культова книжка, по-суті, єдина відома в радянських час, яку перевидавали більше десяти разів “Книга о вкусной и здоровой пище”, вперше надрукована в 1939 році, містить велику кількість інформації про те яким голодним та зубожілим було життя до встановлення радянської влади. І цей міф досі живий в нашому суспільстві.

Насправді, безліч продуктів зникли зі столів українців саме після революції, і потім були доступні тільки одиницям з номенклатури. Більшість населення відчувала нестачу навіть не продуктів, а харчів, бо харчі – це вже не стільки страви, продукти, а необхідний для виживання мінімум. У тлумачному словнику української мови, друге значення слова харчі – корм. І я б насправді так і говорила про радянський період і його вплив на кулінарію. Попри лозунги радянської влади про рівність, насправді її ніколи не було, і в першу чергу – в питанні доступу до продуктів. Взяти хоча б символ радянського достатку (за яким люблять ностальгувати) – лікарську/докторську ковбасу, зіркове сходження якої почалося у 1960-х роках. Запит покупців був забезпечений лише у Москві, навіть у сусідніх містах супутниках її вже не вистачало, що казати про малі міста та села. Загалом продуктове забезпечення села/міста, робітничої їдальні чи буфету залежав від ставлення влади. Тож як згадуєте ситі радянські роки, то вказуйте точно рік. Бо я вам наведу цілі десятиріччя радянського часу, коли харчів не було, а доступна їжа була вкрай низької якості. Хоча на фоні тотальної нестачі продуктів люди вже й тому були раді.

БОРЩ ТА КАША ЇЖА – НАША?

Зараз дуже люблять відокремлювати національне, народне, українське від запозиченого, в тому числі в кулінарії, вияснюючи, які страви є саме українськими. Пишатися тим, що саме українці придумали борщ, вареники чи солити сало.

Як на мене, ідеї знаходження споконвічно українських страв беззмістовні, це якійсь комплекс меншовартості – ми постійно хочемо донести всьому світові, що це наше і придумали тільки ми. Насправді багато страв мають аналоги в кожній культурі. І як показує історія, часом запозичені в іншого народу страви, в різних країнах набувають якихось нових елементів та стають популярними на весь світ.

Наприклад пельмені, вареники, манти, равіолі, хінкалі – важко визначити, хто перший придумав класти в тісто начиння і варити. Та й чи треба?

Як на мене, все що ми готуємо стабільно протягом 50 років (тобто, як мінімум два покоління) може вважатися українською стравою. Навіть якщо страва запозичена, ми готуємо з наших продуктів і по-своєму, породжуючи тим самим нове. Тому ті ж вареники, навіть якщо принцип був запозичений, ми придумали готувати і з картоплею, печінкою, маком, калиною, вишнями, яблуками, та навіть з салом – тож, це наша, українська страва!

Борщ точно більше ніж 300 років готується в Україні – який сенс говорити, що його могли винайти не ми. А ще якби ви спробували його в 18 сторіччі, то навряд чи би впізнали: сьогодні кислинку борщу дає помідор, але помідори стали додавати до українських страв в 19 сторіччі, і до цього ту кислинку борщу давали сквашені буряки. Власне цей квас, і був основою борщу, шпундри та інших страв. Картоплю в борщ почали додавати лише з кінця 18 початку 20 сторіччя.

Це старовинна українська страва – шпундра.

І поки ми шукаємо якусь споконвічну свою страву, сперечаємось, запозичене воно чи ні, часто можна зустріти в російських ресторанах за кордоном українські страви. Наприклад, в Лондоні є ресторан російської кухні “Borshtch N Tears”, тобто “Борщ і сльози”, зверніть увагу не “Щі і сльози”.

Так трапилося, що після розпаду Радянського союзу більшість українських здобутків, у тому числі і кулінарних перейшли в спадок Росії.

ЗАСТІЛЬНІ ТРАДИЦІЇ: Звільнення від “кухонного рабства” та чому ми обжираємося на свята

На відміну від, наприклад, кримських татар, в яких чоловіки іноді самі готують плов, шашлик та інші страви на багатті, на українській кухні царювала завжди жінка. Український чоловік заходився куховарити тільки якщо поблизу не було жінки, або у випадках, коли це було їхньою роботою: так, випасом овець та заготівлею бринзи займалися лише чоловіки. Чумаки готували цілий асортимент страв, у тому числі різноманітні кулеші з додаванням сала, дичини, чи сушеної риби.

Щодо застільних традицій, український образ – це вся родина за столом. Єдине що – найкращі шматки віддавалися батькові і він перший куштував страви і черпав своєю ложкою. Їли з однієї тарілки – в селянських родинах зазвичай не було окремих тарілок.

Споживання їжі було родинною справою як в селі так і в містах. Радянська влада намагалася цю систему зруйнувати коли вивільнила жінок з “кухонного рабства” і ввела систему їдалень на виробництві, тим самим привчаючи людей харчуватися в колективі. Їдальні, буфети, робітничі їдальні, які було розбудовано в 1920-30 роки, фактично зруйнували українську культуру харчування і ставлення до їжі. В поняття їжі були вкладені зовсім інші змісти, головною функцією стало – задовольнити фізіологічну потребу людини в білках та вуглеводах, щоб вона могла працювати, про задоволення від смаку речі не йшлося. Як пише Ірина Глущенко у своїй книзі “Общепит, Микоян и советская кухня” (2015) довійськові медики опиралися терміну “вкус” (смак) – вважаючи його не лише недоцільним, але й розмитим, буржуазним.

Обід в їдальні промартелі “Мінерал”. 1934 рік

Для їдалень1930-х років нормою були не провітрюване приміщення, каша з цвілої крупи, брудні столи та відсутність столових приборів, і навіть якщо ганчірка потрапить у баняк з їжею.

Їдальня заводу АМО, 1925 рік

До речі, девіз “когда я ем я глух и нем” – він також радянський. Місць було мало, посуду не вистачало, тож людина мала швидко поїсти, звільнити місце і іти працювати, а не сидіти, патякати.

Традиція готувати багато страв на свята, щоб стіл ломився, не є нашою старовинною. Українські весілля були дуже пишні в плані обрядовості і кількості гостей, але такої великої кількості їжі на столах не було, готували просто стільки, щоб гості не були голодні.

Гадаю, оця наша нинішня традиція готувати стільки, щоб всі переїдали і потім доїдали ще кілька днів, пов’язана із застільною культурою радянських часів, протягом яких стіл був хіба не єдиною можливістю продемонструвати свою заможність. Можеш накрити стіл з продуктами, які важко дістати – значить ти чогось досягнув, маєш зв’язки.

Після революції 1917 року влада взяла в свої руки розподіл харчів, від влади залежав вже не добробут, а твій голод, твоя можливість їсти. Я маю на увазі не тільки Голодомор, але й загальний підхід – карткову систему, черги, нормування та пайки. Це вплинуло на культуру харчування та підходи до вибору продуктів. Згадайте Революцію 2014 року, як багато людей на початку кинулися в магазини за консервами, цукром, борошном. Ми й досі боїмося опинитися голодними, наготовлюємо купу їжі, купуємо хліб із надлишком, будь що трапилося – кидаємося запасати харчі.

По материалам lviv1256.com

Примечание: следует удалить дословные переводы на украинский более ранних пословиц других народов.

• Не лізь [1] / не спіши [2] / не поспішай [3] / не квапся / не сунься [4] / не хапайся поперед батька в пекло[, бо не знайдеш де й сісти].
  • Дословный перевод: Не лезь/не спеши/не торопись/ не хватайся перед отцом в ад[, потому что не найдешь где и сесть].
  • Русский аналог: Вперёд батьки не суйся в петлю[5]

• Не чiпай лихо, доки воно тихе.
  • Дословный перевод: Не трогай беду, пока она тиха.
  • Русский аналог: Не буди лихо, пока спит тихо

• Якби не мiй дурень, то i я б смiявся.
  • Дословный перевод: Если бы не мой дурак, так и я бы смеялся.

• Моя хата з краю, нічого не знаю.
  • Дословный перевод: Мой дом с краю, ничего не знаю.
  • Русский аналог: Моя хата с краю, ничего не знаю

• Не мала баба клопоту та купила порося.
  • Дословный перевод: Не имела баба хлопот и купила поросёнка.
  • Русский аналог: У бабы не было печали — купила баба порося.
• За дурною головою і ногам нема покою.
  • Дословный перевод: Из-за дурной головы и ногам нет спокойствия.
  • Русский аналог: Дурная голова ногам покоя не дает.

• Не кажи «гоп», доки не перескочив.
  • Дословный перевод: Не говори гоп, пока не перепрыгнул.
  • Русский аналог: Не говори гоп, пока не перепрыгнешь (перескочишь)

• Гуртом і батька легше бити.
  • Дословный перевод: Сообща и отца легче бить.
  • Русский аналог: Дружные вороны гуся съедают[6]

• На тобі, Гавриле, що мені немиле (На тобі, Боже, що мені негоже).
  • Дословный перевод: На тебе, Гаврила, что мне немило (вариант: На тебе, Боже, что мне не годится).
  • Русский аналог: На тебе, Боже, что мне негоже.

• Чого Івась не навчиться, того й Іван не знатиме.
  • Дословный перевод: Чему Иванушка не научится, того и Иван знать не будет.
  • Русский аналог: Не научился Ванечкой, Иван Иванычем не научишься

• Пан з паном, а Іван з Іваном.
  • Дословный перевод: Пан с паном, а Иван с Иваном.
  • Русский аналог: Гусь свинье не товарищ.

• Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
  • Дословный перевод: Ваша Катерына нашей Орыне двоюродная Одарка.
  • Русский аналог: Ваш плетень нашему забору троюродный брат, «Двоюродный брат троюродному забору».

• Збагатів Кіндрат — забув, де його брат.
  • Дословный перевод: Разбогател Кондрат — забыл, где его брат.
  • Русский аналог: Сытый голодного не разумеет

• Парочка — Семен та Одарочка!.
  • Дословный перевод: Парочка — Семён да Одарочка!
  • Русский аналог: Хороша парочка — баран да ярочка! (гусь и гусарочка)

• Як Микита воли мав, то Микита й кумував.
  • Дословный перевод: Когда у Мыкыты волы были, так и Мыкыта кумом был.
  • Русский аналог: Как богаты, так «здравствуйте», а как убоги, то «до свидания»

• Поти старець плохий, поки собаки не обступлять.
  • Дословный перевод: До тех пор бездомный старик слаб, пока собаки не окружат.

• Казав Наум: візьми на ум!
  • Дословный перевод: Говорил Наум: возьми на ум!

• Розумна Парася на все здалася.
  • Дословный перевод: Умная Парася ко всему способна.
  • Русский аналог: Наш пострел везде поспел

• Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
  • Дословный перевод: Летом и утка — прачка, а зимой и Тереся не берется.

• Ти йому про Тараса, а він — півтораста . (Я йому про гриби, а він про пироги)
  • Дословный перевод: Ты ему про Тараса, а он — полтораста. (Я ему о грибах, а он о пирогах)
  • Русский аналог: Ты ему про Ивана, а он тебе про болвана (Степана). В огороде бузина, а в Киеве дядька. Ты ему про Фому, а он про Ерёму.

• Для нашого Федота не страшна робота.
  • Дословный перевод: Нашему Федоту не страшна работа.
  • Русский аналог: Дело мастера боится.

• Держись, Хома, іде зима!
  • Дословный перевод: Держись, Хома, идёт зима!

• Хто про Хому, а він про Ярему.
  • Дословный перевод: Кто про Хому, а он про Ярэму.
  • Русский аналог: Я ему про Фому, а он мне — про Ерёму

• Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина.
  • Дословный перевод: Были б у Фомы деньги, был бы и он хороший, а нету — всякий проходит мимо.

• Споживай, Хведьку, то хрін, то редьку.
  • Дословный перевод: Потребляй, Федька, то хрен, то редьку.
  • Русский аналог: Хрен редьки не слаще

• Поганому поросяті і в Петрівку холодно, «Погане порося і в Петрівку мерзне».
  • Дословный перевод: Плохому поросёнку и на Петров день холодно.
  • Русский аналог: Плохому танцору ноги мешают.

• Говорили, балакали — сіли та й заплакали.
  • Дословный перевод: Говорили, разговаривали, сели и заплакали!.
  • Русский аналог: Продавали — веселились, посчитали — прослезились!.

• Чому дурні? Бо бідні. А чому бідні? Бо дурні!
  • Дословный перевод: Почему глупые? Потому что бедные, а почему бедные? Потому что глупые!.

• З великої хмари — та малий дощ.
  • Дословный перевод: С большой тучи — да маленький дождь.
  • Русский аналог: С паршивой овцы хоть шерсти клок.

• Не такий страшний чорт, як його малюють.
  • Дословный перевод: Не так страшен чёрт — как его рисуют.
  • Русский аналог: Не так страшен чёрт, как его малюют.»

• Дурень думкою багатіє. Дурень думкою радіє.
  • Дословный перевод: Дурак мыслью богатеет. Дурак мыслью радуется.
  • Русский аналог: Дурак думой богат.

• Не женись за двома зайцями — жодного не спіймаєш.
  • Дословный перевод: Не гонись за двумя зайцами — ни одного не поймаешь.
  • Русский аналог: За двумя зайцами погонишься — ни одного не поймаешь!.

• Не святі горщики ліплять!
  • Дословный перевод: Не святые горшки лепят!
  • Русский аналог: Не боги горшки обжигают.

• Не вмер Данило, болячкою вдавило (Не вмер Гаврило, галушкою вдавило).
  • Дословный перевод: Не умер Даныло, болезнью задавила (Не умер Гаврыло, галушкой подавился).

• Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться! .
  • Дословный перевод: Сколько волка не корми — он всё в лес смотрит!
  • Русский аналог: Как волка ни корми — всё равно в лес смотрит!

• Краще горобець в руці, ніж лелека в небі
  • Дословный перевод: Лучше воробей в руке, чем аист в небе.
  • Русский аналог: Лучше синица в руке, чем журавль в небе.

• Язик до Київа доведе і до кия.
  • Дословный перевод: Язык до Киева доведёт и до палки.

• Як пани б’ються — у хлопів чуби тріщать. .
  • Дословный перевод: Когда паны дерутся — у холопов чубы трещат.

• Біда не приходить одна.
  • Дословный перевод: Беда не приходит одна.
  • Русский аналог: Пришла беда — отворяй ворота.

• Злякав їжака голим задом.
  • Дословный перевод: Испугал ежа голым задом.
  • Русский аналог: Дай Бог нашему теляти волка поймати.

• Свій розум май і людей питай.
  • Дословный перевод: Свой ум имей и у людей спрашивай.
  • Русский аналог: Одна голова хорошо, а две лучше

• Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — скажи, та й сам за ним піди.
  • Дословный перевод: Умного пошли — одно слово скажи, дурака пошли — скажи, да и сам за ним пойди.
  • Русский аналог: Лучше с умным потерять, чем с дураком найти

• Розуму не позичиш. Розум за гроші не купиш.
  • Дословный перевод: Ум не одолжишь, ума за деньги не купишь.

• Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
  • Дословный перевод: Голова без ума — как фонарь без свечки.

• Поки розумний думає, то дурень вже робить.
  • Дословный перевод: Пока умный думает, дурак уже делает.
  • Русский аналог: Думать некогда, трясти надо.Семь раз отмерь — один раз отрежь!

• Що написане пером, не вивезеш і волом…
  • Дословный перевод: Что написано пером, не вывезешь и волом.
  • Русский аналог: Что написано пером, не вырубить топором.

• Око бачить далеко, а розум ще далі.
  • Дословный перевод: Глаз видит далеко, а ум ещё дальше.

• Перед розумом і сила поступається.
  • Дословный перевод: Уму и сила уступает.

• Якщо без діла — слабіє сила.
  • Дословный перевод: Без дела слабеет сила.

• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Дословный перевод: Чтобы рыбку съесть, надо в воду лезть.
  • Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

• Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
  • Дословный перевод: Нужно наклониться, чтобы из колодца воды напиться.
  • Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

• Без труда нема плода.
  • Дословный перевод: Без труда нет плода.
  • Русский аналог: Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

• Без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Дословный перевод: Без дела сидеть — можно одубеть.
  • Русский аналог: Долог день до вечера, коли делать нечего.

• Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
  • Дословный перевод: Взялся за гуж — не говори, что недюж.
  • Русский аналог: Назвался груздем — полезай в кузов. Взялся за гуж — не говори, что недюж

• Доки не впріти, доти не вміти.
  • Дословный перевод: Пока не вспотеть, до тех пор не научиться.
  • Русский аналог: Повторение — мать учения.

• Лежачого хліба ніде нема. Пороби до поту, то й поїси.
  • Дословный перевод: Лежачего хлеба нигде нет. Поработай до пота, так и поешь.
  • Русский аналог: Под лежачий камень вода не течёт.

• Руки білі, а сумління чорне.
  • Дословный перевод: Руки белые, а совесть чёрная.

• А ну вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
  • Дословный перевод: А ну вставай, муж (мужчина), третий петух кукарекает!.
  • Русский аналог: Кто рано встаёт, тому Бог подаёт!

• Маленька праця краща за велике безділля.
  • Дословный перевод: Маленький труд лучше большого безделья.

• Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
  • Дословный перевод: Не научишься плавать, пока воды в уши не наберёшь .
  • Русский аналог: Без труда не вытянешь и рыбку из пруда.

• І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
  • Дословный перевод: И кузнец, и сапожник, и портной, и на дуде игрец.
  • Русский аналог: И жнец, и швец, и на дуде игрец.

• За невміння деруть реміння.
  • Дословный перевод: За неумение дают ремня.
  • Русский аналог: За «нечаянно» бьют отчаянно.

• В умілого навіть і долото рибу ловить.
  • Дословный перевод: У умелого даже долото рыбу ловит.
  • Русский аналог: Дело мастера боится.

• Поганеньке ремесло краще доброго злодійства. Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
  • Дословный перевод: Плохонькое ремесло лучше доброго воровства. Ремесло не коромысло, плеч не оттянет.
  • Русский аналог: Умение за плечами не носить.

• Добре ковадло не боїться жодного молотка.
  • Дословный перевод: Хорошая наковальня не боится ни одного молотка.

• Коли не тямиш, то й не берися.
  • Дословный перевод: Если не понимаешь, то и не берись.
  • Русский аналог: Не зная броду, не лезь в воду.

• Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти, то з’їж завтра.
  • Дословный перевод: Что должен сделать, то сделай сегодня, а что должен съесть, то съешь завтра .

• Краще нині горобець, як узавтра голубець.
  • Дословный перевод: Лучше сейчас воробей, чем завтра голубец.
  • Русский аналог: Лучше синица в руках, чем журавль в небе.

• Відстанеш годиною, не наздоженеш родиною.
  • Дословный перевод: Отстанешь на час, не догонишь семьёй.

• Згаяного часу і конем не доженеш.
  • Дословный перевод: Потерянного времени и на коне не догонишь.

• Що нині утече, то завтра не зловиш.
  • Дословный перевод: Что сегодня убежит, то завтра не поймаешь.

• Аби руки і охота, буде зроблена робота.
  • Дословный перевод: Лишь бы руки и охота, будет сделана работа.
  • Русский аналог: Глаза боятся, а руки делают.

• Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
  • Дословный перевод: Не тот молодец, что начинает, а тот, что заканчивает.
  • Русский аналог: Конец — делу венец.

• Коли став робить, то байдики не бить.
  • Дословный перевод: Если начал делать, то баклуши не бей.
  • Русский аналог: Взялся за гуж, не говори, что недюж.

• Музика без’язика, а людей збирає.
  • Дословный перевод: Музыка не имеет языка, а людей собирает.

• Аби танцювати вміла, а робити лихо навчить.
  • Дословный перевод: Лишь бы танцевать умела, а работать горе научит.

• Заграйте мені, цимбали, щоби ніженьки дримбали.
  • Дословный перевод: Сыграйте мне, цимбалы, чтобы ножки дрожали (выплясывали).

• Жартувала баба з колесом, доки у спицях застрягла.
  • Дословный перевод: Шутила баба с колесом, пока в спицах не застряла.
  • Русский аналог: Повадился кувшин по воду ходить, тут ему и полну быть.Не играй с огнём — обожжешься!

• Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.
  • Дословный перевод: Ложь стоит на одной ноге, а правда — на двух.
  • Русский аналог: У лжи короткие ноги.

• Топчи правду в калюжу, а всеж вона чиста буде.
  • Дословный перевод: Топчи правду в луже, а все же она чистой будет.

• Правда суду не боїться.
  • Дословный перевод: Правда суда не боится.

• Правда очі коле.
  • Дословный перевод: Правда глаза колет.

• Не шукай у інших правди, як у тебе її нема.
  • Дословный перевод: Не ищи у других правды, если у тебя её нет.

• Не той товариш, хто медом маже, а той, хто правду каже.
  • Дословный перевод: Не тот друг, кто мёдом мажет, а тот, кто правду скажет.

• У нього стільки правди, як у решеті води.
  • Дословный перевод: У него столько правды, как в решете воды.

• Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
  • Дословный перевод: Кто лжёт, тому легче (живётся), а кто правду говорит, тот бедствует.

• Де сила панує, там правда мовчить.
  • Дословный перевод: Где правит сила, там правда молчит.

• Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити.
  • Дословный перевод: Легче обиду перетерпеть, чем других обижать.

• Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.
  • Дословный перевод: Пёс лает на солнце, а солнце светит в окошко.
  • Русский аналог: Собака лает, ветер носит.

• Побрехень багато, а правда тільки одна.
  • Дословный перевод: Баек много, а правда только одна.

• Умій сказати, умій і змовчати.
  • Дословный перевод: Умей сказать, умей и промолчать.
  • Русский аналог: Слово — серебро, молчание — золото.

• Рана загоїться, а зле слово — ніколи.
  • Дословный перевод: Рана залечится, а плохое слово — никогда.

• Від теплого слова і лід розмерзає.
  • Дословный перевод: От тёплого слова и лёд тает.
  • Русский аналог: Доброму слову и кошка рада.

• Слово не стріла, а глибше ранить.
  • Дословный перевод: Слово не стрела, а глубже ранит.
  • Русский аналог: Слово не воробей, вылетит — не поймаешь.

• Вола в’яжуть мотуззям, а людину словом.
  • Дословный перевод: Вола вяжут верёвкой, а человека словом.
  • Русский аналог: Не давши слова, крепись, а давши — держись.

• Обмова — як полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
  • Дословный перевод: Напраслина — как полова: ветер её разнесёт, но и глаза засыпет.

• Слово до слова — складеться мова.
  • Дословный перевод: Слово к слову — сложится речь (язык).

• Не кидай словами, як пес хвостом.
  • Дословный перевод: Не кидай словами, как собака хвостом (виляет).
  • Русский аналог: Не бросай слов на ветер.

• Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.
  • Дословный перевод: Обещание — игрушка, а дураку радость.

• Довгим язиком тільки полумиски лизати.
  • Дословный перевод: Длинным языком только глубокие тарелки лизать.

• Чия відвага, того й перевага.
  • Дословный перевод: Чья отвага, того и перевес.
  • Русский аналог: Смелость города берёт.

• Хороброго навіть і куля не бере.
  • Дословный перевод: Храброго и пуля не берёт.
  • Русский аналог: Смелого пуля боится.

• Відвага або мед п’є, або сльози ллє.
  • Дословный перевод: Отвага либо мёд пьёт, либо слёзы льёт.
  • Русский аналог: Или грудь в крестах, или голова в кустах.

• Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати.
  • Дословный перевод: Или пан или пропал — дважды не умирать.
  • Русский аналог: Двум смертям не бывать, а одной не миновать.
• Пан або пропав.
  • Дословный перевод: Пан или пропал.
  • Русский аналог: Со щитом или на щите.

• Не розхитуй човна, бо вивернешся.
  • Дословный перевод: Не раскачивай лодку — опрокинешься.

• Не спитавши броду, не лізь у воду.
  • Дословный перевод: Не спросив брода, не лезь в воду.
  • Русский аналог: Не зная броду, не суйся в воду.

• Як постелешся, так і виспишся.
  • Дословный перевод: Как постелешь, так и выспишься.
  • Русский аналог: Как аукнется, так и откликнется.

• Не руш нічого і не бійся нікого.
  • Дословный перевод: Не трогай ничего и не бойся никого.

• Тим рогом чешися, котрим дістанеш.
  • Дословный перевод: Тем рогом чешись, которым достанешь.

• Хто питає, той не блудить.
  • Дословный перевод: Кто спрашивает, тот не заблудится.
  • Русский аналог: Язык до Киева доведет.

• Краще погано їхати, ніж добре йти.
  • Дословный перевод: Лучше плохо ехать, чем хорошо идти.

• Не в тім сила, що кобила сива, а як вона везе.
  • Дословный перевод: Не в том сила, что кобыла сивая, а как она везёт.

• Годуй свого коня вівсом, а не батогом.
  • Дословный перевод: Корми своего коня овсом, а не кнутом.

• Силуваним конем не наїздишся.
  • Дословный перевод: Изъезженным конем не наездишься!.

• Горе тому, що на печі: сюди пече, туди гаряче. Добре тому, що в дорозі — лежить собі на возі.
  • Дословный перевод: Горе тому, кто на печи: тут печёт, тут горячо. Хорошо тому, кто в дороге — лежит себе на возу.

• Не тоді коня сідлати, як треба вже сідати.
  • Дословный перевод: Не тогда коня седлать, когда надо ехать.
  • Русский аналог: На охоту ехать — собак не кормить.

• Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.
  • Дословный перевод: Кто часто в дороге, тот был под возом и на возу.

• Як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері.
  • Дословный перевод: Как поедешь в объезд, то будешь и в обед, а как напрямик, так вечером.
  • Русский аналог: Тише едешь, дальше будешь.

• Навпростець тільки круки літають.
  • Дословный перевод: Напрямик только во́роны летают.

• Хто навпростець ходить — дома не ночує.
  • Дословный перевод: Кто напрямик ходит — дома не ночует.

• Ідеш на день — бери хліба на три дні.
  • Дословный перевод: Едешь на день — бери хлеба на три дня!.
  • Русский аналог: Запас карман не тянет.

• Хліб у дорозі не затяжить.
  • Дословный перевод: Хлеб в дороге не обременит!.

• Запаси біди не чинять і їсти не просять.
  • Дословный перевод: Запасы беды не делают и кушать не просят..
  • Русский аналог: Запас карман не тянет.

• Далі покладеш — ближче знайдеш.
  • Дословный перевод: Дальше положишь — ближе найдешь.

• Не жалій ухналя (гвіздок, яким прибивають підкову до копита), бо й підкову згубиш.
  • Дословный перевод: Не жалей гвоздя, а то и подкову потеряешь.

• Бачили очі, що купували(, їжте, хоч повилазьте).
  • Дословный перевод: Видели глаза, что покупали(, ешьте, хоть повылазьте).

• Водою воду не загатиш.
  • Дословный перевод: Водой воду не сдержишь.

• В копиці сіна вогню не сховаєш.
  • Дословный перевод: В копне сена огня не спряшечь.
  • Русский аналог: Шила в мешке не утаишь.

• Диму без вогню не буває.
  • Дословный перевод: Дыма без огня не бывает.

• З вогнем не жартуй .
  • Дословный перевод: С огнём не шути.

• На те й щука у ставку, щоб карась не дрімав.
  • Дословный перевод: На то и щука в пруду, чтоб карась не дремал.

• Волом зайця не доженеш.
  • Дословный перевод: На быках зайца не догонишь.

• Голкою криниці не викопаєш.
  • Дословный перевод: Иглой колодца не выкопаешь.

• З гарної дівки гарна й молодиця.
  • Дословный перевод: Из ладной девушки и хорошая молодка.
• Дешева рибка — погана юшка.
  • Дословный перевод: Дешёвая рыбка — плохая уха.
  • Русский аналог: Скупой платит дважды.

• Слічне (гарне) — не вічне.
  • Дословный перевод: Красивое — не вечное.

• На траву дивись удень, як обсохне роса, а на дівку в будень, як невбрана та боса.
  • Дословный перевод: На траву смотри днём, как обсохнет роса, а на девку в будний день, как ненарядна и боса.

• Хоч не з красою, аби з головою. Краса до вінця, а розум до кінця.
  • Дословный перевод: Пусть не красива, лишь бы умна. Краса до венца, а ум до конца.

• Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді — не будеш хворіть, проживеш довгий вік на землі. .
  • Дословный перевод: Держи ноги в тепле, голову в холоде, живот — в голоде, проживешь долгий срок на земле.
  • Русский аналог: Держи ноги в тепле, голову в холоде, брюхо в голоде.

• Було б здоров’я — все інше наживемо.
  • Дословный перевод: Было бы здоровье — всё другое наживем.

• Добрі жорна усе перемелють.
  • Дословный перевод: Хорошие жернова всё перемелят.
  • Русский аналог: Все перемелется, мука будет.

• Аби зуби, а хліб буде! .
  • Дословный перевод: Лишь бы зубы, а хлеб будет.

• Такий здоровий, як та циганова коняка: якщо день біжить, то три лежить! .
  • Дословный перевод: Такой здоровый, как цыганская лошадь: если день бежит, то три дня лежит.

• У кого болять кості, той не думає йти в гості.
  • Дословный перевод: У кого болят кости, тот не думает идти в гости.

• Гнила дошка цвяха не приймає.
  • Дословный перевод: Гнилая доска и гвоздя не удержит.

• Як нема сили, то й світ не милий.
  • Дословный перевод: Если нет силы (здоровья), то и свет не мил.

• На похиле дерево й цапи скачуть.
  • Дословный перевод: На наклонившееся дерево и козлы прыгают.

• Скрипливе дерево довше росте.
  • Дословный перевод: Скрипучее дерево дольше растёт.

• Які мати та батько — таке й дитятко.
  • Дословный перевод: Какие мать и отец — такой и ребёнок.
  • Русский аналог: Яблоко от яблони недалеко падает.

• З кривого дерева — крива й тінь.
  • Дословный перевод: От кривого дерева — кривая тень.
  • Русский аналог: Яблоко от яблони недалеко падает.

• Яке коріння, таке й насіння.
  • Дословный перевод: Какие корни, такие и семена.
  • Русский аналог: Яблоко от яблони недалеко падает.

• Який дуб, такий тин. Яка гребля, такий млин. Який батько, такий син.
  • Дословный перевод: Какой дуб, такой забор. Какая плотина, такая мельница (водяная). Какой отец, такой сын.
  • Русский аналог: Яблоко от яблони недалеко падает.

• Багато няньок — дитина без носа.
  • Дословный перевод: Много нянек — ребёнок без носа.
  • Русский аналог: У семи нянек дитя без глаза.

• Син мій, а розум у нього свій.
  • Дословный перевод: Сын мой, а ум у него свой.
  • Русский аналог: Своего ума не прибавишь, свою голову не приставишь.

• Згинай дерево поки молоде, вчи дітей, поки малі.
  • Дословный перевод: Наклоняй дерево пока оно молодо, учи детей, пока малы.

• Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
  • Дословный перевод: Не кормушки ходят к коням, а кони к кормушкам.
  • Русский аналог: Сено к лошади не ходит.

• Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не лякаються.
  • Дословный перевод: Хорошие дети доброго слова послушаются, а плохие — и палки не пугаются.

• Жінка для совіту, теща для привіту, а матінка рідна лучше всього світу.
  • Дословный перевод: Жена для совета, тёща для привета, а матушка родная лучше всего света.

• І в лиху годину не кидай свою дружину.
  • Дословный перевод: И в плохой час не бросай свою жену.

• Живуть між собою, як риба з водою.
  • Дословный перевод: Живут между собой, как рыба с водой.

• Краще жінка сварлива, ніж дурна.
  • Дословный перевод: Лучше жена ворчливая, чем глупая.

• Яке дибало, таке й здибало.
  • Дословный перевод: Какое шло, такое и нашло.
  • Русский аналог: За что боролись, на то и напоролись. По Сеньке и шапка.

• Заліз кіт на сало та й кричить: «Мені мало!».
  • Дословный перевод: Влез кот на сало и кричит: «Мне мало!».

• Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів згинає.
  • Дословный перевод: Железо ржавчина съедает, а завистник от зависти погибает.

• Чує кіт в глечику молоко, та голова не влазить.
  • Дословный перевод: Чует кот в кувшине молоко, да голова не влазит.
  • Русский аналог: Видит око, да зуб неймет.

• За копійку аж труситься.
  • Дословный перевод: Над копейкой аж трясётся.
  • Русский аналог: За копейку удавится.

• На чужій ниві все ліпша пшениця.
  • Дословный перевод: На чужом поле всё лучше пшеница.
  • Русский аналог: «В чужой чашке кашка слаще».

• Як мед, то ще й ложкою.
  • Дословный перевод: Если мед, так еще и ложкой.
  • Русский аналог: Палец в рот положи — всю руку откусит. (Возможно, подходит: «Наша невестка все трескает; мед — и тот ложками жрет»

• Гребе, як кінь копитом.
  • Дословный перевод: Гребет, как конь копытом.
  • Русский аналог: Глаза завидущи, руки загребущи.

• Дірявого мішка не наповниш.
  • Дословный перевод: Дырявый мешок не наполнишь.

• Бездонне цеберце не наллєш.
  • Дословный перевод: Бездонное ведро не нальёшь.

• Доки Бога намалюєш, то чорта з’їси.
  • Дословный перевод: Пока Бога нарисуешь, то черта съешь.

• Перебила свиня «Отче наш», нехай же тепер сама Богу молиться.
  • Дословный перевод: Перебила свинья «Отче наш», так пусть теперь сама Богу молится.

• Надія у Бозі, коли хліб у стозі.
  • Дословный перевод: Надежда в Боге, когда хлеб в стоге».
  • Русский аналог: На Бога надейся, а сам не плошай.

• Боже поможи, а сам не лежи! «Дай мені, Боже!» — «Роби, небоже, то й дам, може».
  • Дословный перевод: Боже помоги, а сам не лежи!« „Дай мне, Боже!“. — „Делай, бедолага, так и дам, может“.
  • Русский аналог: На Бога надейся, а сам не плошай.

• На тім світі мною хоч тин підпирай, аби тут гаразд.
  • Дословный перевод: На том свете мною хоть забор подпирай, лишь бы здесь было хорошо».
  • Русский аналог: После нас хоть потоп.

• З одного дерева і хрест, і лопата — хрестові ся кланяють, а лопатою гній носять.
  • Дословный перевод: Из одного дерева и крест, и лопата — кресту кланяются, а лопатой навоз носят.

• На тобі, пес куций, паски — щоб і ти знав, що Великдень. .
  • Дословный перевод: На тебе, куцый пес, кулича — чтобы и ты знал, что Пасха.

• Якби не селянин і не хліб, здохли б і пан і піп.
  • Дословный перевод: Если бы не крестьянин и не хлеб, сдохли бы и господин, и поп.

• Добре — в пекло, бо там тепло — а піди в рай, то ще й про дрова собі подбай.
  • Дословный перевод: Хорошо в аду, потому что там тепло, а пойди в рай, так еще и о дровах позаботься.

• Боже ти мій, за що ти мене караєш? Чи я коли в церкву ходжу, чи я коли корчму мину?
  • Дословный перевод: Боже мой, за что же ты меня караешь? Разве я в церковь хожу, разве я кабак обхожу?

• Не все до Бога — треба й до розуму свого. На бога покладайся, а розуму тримайся.
  • Дословный перевод: Не всё к Богу — надо и своего ума. На Бога надейся, а ума держись.
  • Русский аналог: На Бога надейся, а сам не плошай.

• Коли б Бог слухав чередника, то за літо б уся череда видохла.
  • Дословный перевод: Слушал бы бог пастуха, за лето бы всё стадо передохло.

• І злодій просить Бога, щоб украсти.
  • Дословный перевод: И вор просит Бога, чтоб украсть.

• Святий Боже зорати землю не поможе.
  • Дословный перевод: Святой Бог вспахать землю не поможет.
  • Русский аналог: Бог-то Бог, а и ты бы помог.

• У нашого владики два язики: Бога хвалить і людей дурить.
  • Дословный перевод: У нашего владыки два языка: и бога хвалить, и людей дурить..

• Кому мрець, а попові гроші в гаманець.
  • Дословный перевод: Кому покойник, а попу деньги в кошелек.

• Аби люди, а піп завжди там буде.. .
  • Дословный перевод: Были бы люди, а поп всегда будет.
  • Русский аналог: «Свято место пусто не бывает».

• То ж тільки піп та півень такі дурні, що до світа співають.
  • Дословный перевод: Так только поп да петух такие дураки, что до рассвета поют.

• Нема дурнішого од попа: люди плачуть, а він співає.
  • Дословный перевод: Нет никого глупее попа: люди плачут, а он поет».

• За чужу кривавицю купив у церков плащаницю…
  • Дословный перевод: За чужие кровавые мозоли купил в церковь плащаницу.
  • Русский аналог: «Чужими руками жар загребает».

• Богу — слава, а попу — шмат сала.
  • Дословный перевод: Богу — слава, а попу — кусок сала.

• Ніколи з панами не міряйся руками, бо як довгі — від­ріжуть, а короткі — витягнуть.
  • Дословный перевод: Никогда с панами не меряйся руками — если длинные — отрежут, а короткие — вытянут.
  • Русский аналог: С богатым не судись.

• Не вір багатому ніколи, бо за його порадою лишишся голий.
  • Дословный перевод: Не верь богатому никогда, по его совету останешься голым.

• «Чия справа?» — «Війтова!» — «А хто судить?» — «Війт!».
  • Дословный перевод: «Чья тяжба?» — «Старосты» — «А кто судит?» — «Староста».

• Голий до голого не позиваеться.
  • Дословный перевод: Голый с голым не судится.

• Віддай і сало, аби за моє стало.
  • Дословный перевод: Отдай и сало, чтоб моё стало.

• Закон у пана, як дишло: куди направить, туди й вийшло.
  • Дословный перевод: У пана закон как дышло, куда повернёт, туда и вышло.

• Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд Мусію.
  • Дословный перевод: Если в кармане ветер веет, не суйся в суд, Мусий.

• Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка селянин, а селянина пан, а пана юрист, а юриста то вже чортів триста.
  • Дословный перевод: Дерёт коза лозу, а волк — козу, а волка — крестьянин, а крестьянина — барин, а барина — юрист, а юриста так уж чертей триста.

• Коза з вовком тягалася,— тільки шкура від кози зосталася.
  • Дословный перевод: Коза с волком судилась, только шкура от козы и осталась.

• Панич добрий, як отець: взяв корову і овець, а пані — як мати: наказала теля взяти.
  • Дословный перевод: Барчук добрый, как отец — забрал корову и овец, а барыня — как мать: приказала теленка забрать.

• Пан з паном погодиться, а Іван у спину дістане .
  • Дословный перевод: Барин с барином договорится, а Иван по спине получит.

• Сильні та багаті рідко винуваті.
  • Дословный перевод: Сильные и богатые редко виноваты.

• З паном судитись — як чолом об стінку битись.
  • Дословный перевод: С паном судиться — как лбом о стенку биться.

• Рідна земля і в жмені мила .
  • Дословный перевод: Родная земля и в горсти мила.

• Вдома і стіни гріють. Вдома і солома їдома.
  • Дословный перевод: Дома и стены греют, дома и солома съедобна.
  • Русский аналог: Дома и стены помогают

• Із своєї печі і дим не гіркий.
  • Дословный перевод: От своей печи и дым не горький.
  • Русский аналог: И дым отечества нам сладок и приятен.

• На чужому полі не матимеш волі.
  • Дословный перевод: На чужом поле не будет воли.

• На віку, як на довгій ниві, всякого трапиться, всякого хліба ізкоштується — і твердого, і м’якого.
  • Дословный перевод: На веку, как на большом поле, всякое случится, всякого хлеба попробуешь — и черствого, и мягкого.

• Маємося, як горох при дорозі: хто захоче, той скубне.
  • Дословный перевод: Живём, как горох у дороги: кто захочет, тот щипнёт.

• Чужа хата гірше ката.
  • Дословный перевод: Чужая изба хуже палача.

• Хата чужа, як свекруха лиха.
  • Дословный перевод: Изба чужая, как свекровь лихая.

• Свій дім не ворог: коли прийдеш, то й прийме.
  • Дословный перевод: Свой дом не враг: когда придешь, тогда и примет.

• Аби шия — а ярмо завжди буде.
  • Дословный перевод: Была бы шея, а ярмо всегда будет.
  • Русский аналог: Была бы шея, а хомут найдется.

• Був у бувалицях — знає, що таке кий, і що таке палиця.
  • Дословный перевод: Видал виды — знает, что такое палка, а что такое дубинка.

• З поклонів не згорбатієш, але й не забагатієш.
  • Дословный перевод: От поклонов не сгорбатишься, но и не разбогатеешь.

• Розживемося, як у пастухи наймемося.
  • Дословный перевод: Разживемся, как в пастухи наймёмся.

• Як наймит робить — у хазяйки дух радується, а як сяде їсти — серце болить..
  • Дословный перевод: Как батрак работает — у хозяйки душа радуется, а как сядет за стол — сердце болит.

• Нестатки гонять з хатки.
  • Дословный перевод: Лишения гонят из хатки.

• Голод — не тітка, найми — не свій брат.
  • Дословный перевод: Голод не тётка, батрачество — не свой брат.

• Селянин трохи збагатів, як коли в наймитах згорбатів.
  • Дословный перевод: Мужик маленько разбогател, как в батраках горб нажил.

• Хотіли вражі люди, щоб ми в наймитах збагатілись — так не діждуться.
  • Дословный перевод: Хотели враги, чтоб люди в наймах разбогатели — так не дождутся.

• Тоді селянин у пана буде багатий — як пес його стане рогатий.
  • Дословный перевод: Тогда мужик у пана будет богатым, как его пёс станет рогатым.

• У селянина грошей — як у жаби пір’я.
  • Дословный перевод: У крестьянина денег — как у лягушки перьев.

• До дуги та мого вудила — не достає тільки нового воза та кобили.
  • Дословный перевод: К моей дуге да удилам не хватает только новой телеги да кобылы.

• Лихо не вморить, так спотворить.
  • Дословный перевод: Беда не уморит, так изуродует.

• Розступіться лахміття, дайте місце лоскуттям.
  • Дословный перевод: Расступитесь, лохмотья, дайте место лоскутам.
  • Русский аналог: Раздайся, грязь! Дерьмо плывёт.

• Дожився: шаровари одні, а сорочок ще менше.
  • Дословный перевод: Дожился: шаровары одни, а рубах еще меньше.

• Дурниці вареники й варяниці, інша справа борщ — хоч поганий, так до біса.
  • Дословный перевод: Пустяки — вареники да вареницы, то ли дело борщ — хоть плохой, да от пуза.

• Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає.
  • Дословный перевод: Разбивай, хозяйка, целое яйцо в борщ — пусть барин знает, как холоп питается.

• Добрий борщик, та малий в нас горщик.
  • Дословный перевод: Хороший борщок, да маловат наш горшок.
  • Русский аналог: Хороша кашка, да мала чашка.

• Бідняку не спиться — хліб сниться..
  • Дословный перевод: Бедняку не спится — хлеб снится.

• Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне. 🙂 .
  • Дословный перевод: Пока богатый похудеет, бедный с голоду опухнет
  • Русский аналог: Пока жирный похудеет — худой околеет.

• Казав дід бабі: «Якби сир та масло, то вареників наварила б, тільки що ж,— борошна нема».
  • Дословный перевод: Говорит дед бабе: «Кабы творог да масло, то вареников бы наварила, да вот незадача — муки нет».
  • Русский аналог: Была б бумажка — закурил бы, да жаль, табачку нет.

• Густа каша дітей не розгонить.
  • Дословный перевод: Густая каша детей не разгонит.

• У піст їли хрін, а у м’ясниці — кислиці.
  • Дословный перевод: В пост ели хрен, а в мясоед — кислицы.
  • Русский аналог: Часом с квасом, а порой с водой.

• У вбогого щодня піст.
  • Дословный перевод: У нищего каждый день пост.

• Густенька каша, та не наша, а наш несолоний куліш — як хочеш, так його і їж.
  • Дословный перевод: Густая каша, да не наша, а наш несоленный кулеш — как хочешь, так его и ешь.
  • Русский аналог: Хороша Маша, да не наша.

• У вбогого ані печі, ані лави, і на столі нема страви.
  • Дословный перевод: У бедного — ни печи, ни скамьи, а на столе нет еды
  • Русский аналог: У бедного богатства — блохи да вши, больше не ищи.

• Багатій не відає, як бідний обідає.
  • Дословный перевод: Богатый не ведает, как бедный обедает.
  • Русский аналог: Сытый голодного не разумеет.

• Половина світу з жиру скаче — а половина з злиднів плаче.
  • Дословный перевод: Половина мира с жиру скачет, а половина от нищеты плачет.
  • Русский аналог: Полмира жирует, полмира горюет»

• Сало без горілки, що свиня без рила.
  • Дословный перевод: Сало без водки, что свинья без рыла.
  • Русский аналог: Пиво без водки — деньги на ветер

• Де два українці, там три гетьмани.
  • Дословный перевод: Где два украинца, там три гэтьмана[7] .
  • Русский аналог: «На одного матроса — десять капитанов».

• Якщо не з’їм, так понадкусюю.
  • Дословный перевод: Если не съем, так понадкусываю.

• Нехай буде гречка, аби не суперечка!
  • Дословный перевод: Пусть будет гречка, только не спор.
  • Русский аналог: Будь по-вашему![8]

• Як вареники брать, та в сметану вмоча́ть, то краще до ями поганя́ть.
  • Дословный перевод: Если вареники брать, да в сметану макать, то уж лучше пусть меня гонят к могиле.
  • Русский аналог: Лень, отвори дверь, сгоришь! — Сгорю, а не отворю!

• Не наївся — не налижешся.
  • Дословный перевод: Не наелся — не налижешься.

• Сам не гам, і іншому не дам.
  • Дословный перевод: Сам не ам, и другому не дам.
• Дурному не сумно і самому
  • Дословный перевод: Дурному не грустно и одному.

По материалам ru.m.wikiquote.org